Залізниця на Буковині

[tsvyatt]

Потяг на Київ пустять через Молдову. Оновлено
http://vidido.ua/index.php/pogliad/article/potjag_na_kiiv_pustjat_cherez_moldovu._onovleno/



Бо грошей на будівництво нової колії територією України немає

Уже багато років популярний серед буковинців потяг Чернівці–Київ, що їде до столиці, оминає територію сусідньої Молдови та робить чимале коло через Тернопіль. Саме через це, аби дістатись столиці, потрібно було провести у потязі майже 18 годин. Зрештою, не знайшовши нічого кращого, аби скоротити час у дорозі, влада вирішила просто зменшити кількість зупинок, обминаючи ключові населені пункти.

Напередодні виборів ця тема знову ожила, оскільки Чернівці вимушено опинились в транспортній ізоляції. На потяги квитки придбати складно, їхати довго, а автобусами не вельми комфортно. Відтак цим питанням нібито зацікавились і вирішили повернути рух потяга через територію Молдови. Адже потяг через Молдову налічував 18 вагонів, а територією Тернопільської області, де серйозні рельєфні перешкоди, курсують лише 12.

Будівництво залізничної колії, яка б не перетинала територію Молдови, вартує приблизно мільярд гривень

– Будівництво залізничної колії, яка б не перетинала територію Молдови, вартує приблизно мільярд гривень. Таких грошей в області немає, а на рівні держави варто зважити на доцільність таких вкладень, перш ніж виступати з подібними пропозиціями, – розповів голова обласної ради Михайло Гайничеру. – Крім того, нас з Молдовою пов’язують відповідні угоди, укладені ще до 1991 року. Наші країни є членами Організації співпраці залізниць. Це чи не єдина організація, яка збереглась після розпаду Радянського Союзу. Там є певні правила, які дозволяють здійснювати залізничний рух без відповідних міжурядових угод.

За його словами, молдовська сторона уже погодилася на рух наших потягів своєю територією, проте проти цього виступає керівництво Тернопільської області, яке боїться залишитися без зручного залізничного сполучення з Києвом.

Але чи не найважливішим залишається врегулювання питання паспортного та митного контролю для транзитних пасажирів. Адже колись, їдучи з Києва, доводилось два рази прокидатись, аби митники та прикордонники перевірили документи. А тим людям, у кого закордонного паспорта немає, скористатись потягом взагалі не буде можливості.

– Зараз триває узгодження нормативно-правових документів між нашими державами, яким чином пасажири будуть проходити прикордонний контроль, – зауважив помічник начальника загону, начальник прес-служби Чернівецького прикордонного загону Сергій Бровко.
Приміські потяги у Чернівецькій області їздять майже порожні

Сьогодні в області курсує приміський потяг Окниця–Чернівці, який кілька разів заїжджає на територію сусідньої Молдови і пасажири тричі проходять прикордонно-митний контроль.

Послаблення мають лише мешканці прикордонних населених пунктів, на них поширюється поняття "малого прикордонного руху", якщо вони мають прописку, то перетинають кордон за внутрішніми паспортами. Решта повинна мати закордонний паспорт.

Олексій МИКОСЯНЧИК

[Yuri_R]

Як там вони той проїзд наузгоджують? Подорожувати Україною треба буде обов*язково із "загранпаспортом"? Тоді транзитні туристи "пролетять" першими. А софійський потяг так і кривулятиме через Львів?
Хотів би помилитися- гадаю, "транспортна" тематика в провладних головах поступово відійде на задній план. Вчора вибори закінчилися: пошуміли - і досить.

[tera]

Новорічна обновка — вітчизняний дизель-поїзд прибув служити пасажирам
Мирослав Буркович
05.01 2013
У депо Коломия отримав приписку новий дизель-потяг, що збудований на ПАТ «Луганськ-тепловоз». Це перший цього виду рухомий склад, що надійшов до Львівської залізниці за останні 15 років. Обійшовся він у 41 млн грн. парк дизельних поїздів цієї залізниці зношений на 90 %. Протягом місяця новий поїзд проходитиме обкатку на Івано-Франківській дирекції залізничних перевезень, а потому курсуватиме за маршрутом Коломия—Івано-Франківськ—Чернівці. Конструктивна швидкість його — 130 км/год.
Перед відправленням приміського состава до пункту призначення на головному вокзалі у Львові відбулася його презентація. Це тривагонний потяг ДЕЛ-02, який можна назвати українським рейковим автобусом. Розрахований він на 336 місць для сидіння. Відтак його вигідно експлуатувати на тих дільницях, де не надто великий потік пасажирів. Представник заводу Володимир Нещерет мовив, що цей із сучасним дизайном колійний лайнер побудований на замовлення Укрзалізниці для Львівської магістралі. Майже всі його складові виготовлені на українських підприємствах. Особливістю є електричні передачі перемінного струму і асинхронні тягові двигуни. Таких конструктивних параметрів на колишньому радянському просторі не має жоден дизель-поїзд. Дизель-генераторні установки — німецького виробництва. Вони економні і не забруднюють довкілля, що відповідає європейським стандартам. Розміщуються ж під кузовами вагонів, що дозволяє використовувати всю площу салонів для потреб пасажирів. Вагони дещо ширші і довші від тих, до яких ми звикли. У них просторо, а крісла для сидіння розташовані зручно. Є туалети закритого типу. Це дає змогу ними користуватися протягом рейсу. Для провідника — затишне купе. Перехідний майданчик між вагонами герметичний.
Подбали луганські тепловозобудівники і про зручності для локомотивної бригади. Кабіна машиніста — широка, з сучасним інтер’єром. Комфортна температура повітря у ній підтримується за допомогою кондиціонера і пічок опалення. Управління локомотивом — електронне. Є дисплей з мікропроцесорною системою діагностики. На ньому машиніст отримує інформаційні повідомлення з питань забезпечення безпеки руху. Для того, щоб побачити рухомий склад зовні, машиністу не потрібно дивитися у дзеркало. Його, до речі, тут і нема. На дисплей виведено зовнішнє відеоспостереження, яке у будь-який час доби чітке.
Новий дизель-поїзд оглянув начальник Львівської залізниці Богдан Піх. Він висловив впевненість, що цей рухомий склад добре себе зарекомендує на дільницях, де його заплановано експлуатувати. Разом з тим він висловив свої зауваження щодо, на його погляд, недовершеного естетичного вигляду кабіни машиніста, що псує загальне враження. Він порадив виробникам більше уваги приділити сучасним дизайнерським вирішенням. Свої зауваження Богдан Піх зробив і щодо купе провідника, в якому той занадто ізольований від пасажирів. Із зауваженнями начальника залізниці важко було не погодитися. Не все у потязі зроблено так, як мало бути. Наприклад, дисплеї у кабіні машиніста прикручені до пульта незграбно, великими шурупами.
Представник заводу пообіцяв взяти до уваги висловлені зауваження при подальшому серійному випуску цих дизель-поїздів. Разом з тим було висловлено жаль з приводу малої кількості замовлень для підприємства, що не дає можливості «відшліфувати» їх випуск. Це лише шостий дизель-потяг, побудований на заводі за останні десять років. Через це завод, який продемонстрував, що протягом місяця може побудувати дві восьмивагонні електрички, втрачає кваліфікованих спеціалістів.
Заступник начальника Львівської залізниці з локомотивного господарства Мирон ДАЦКО:
Львівська магістраль має найстаріший парк дизель-поїздів. Вони забезпечують половину перевезень у приміському сполученні. В 2012 р. п’ять дизель-поїздів списано. Відтак потреба у нових є дуже гострою. Одначе грошей на їх закупівлю немає, оскільки збитки від приміських перевезень за неповний 2012 р. становлять понад півмільйона гривень. За ситуації, що склалася, залізниця веде перемовини з обласними адміністраціями на рахунок того, щоб вони залучили і свої кошти до закупівлі нового рухомого складу. Вона ставитиме питання й про підвищення тарифів за перевезення».

Комментарий
О процессе создания новой машины рассказал заместитель технического директора «Лугансктепловоза» Валерий ДОГАДИН:
— Месяц тому назад в депо Иловайск Донецкой дороги был отправлен пятый состав дизель-поезда ДЕЛ-02, и вот сейчас шестой состав получил долгожданное место прописки. На новых составах дизель-поезда усовершенствована конструкция систем регулирования электропередачи и преобразователей на IGBT-транзисторах, что потребовало дополнительного времени для отладки тяговых и тормозных характеристик с разными скоростями движения на различных профилях пути, а также корректировки программного обеспечения.
Ныне можно утверждать, что по своим характеристикам пятый и шестой составы ДЕЛ-02 превосходят все ранее изготовленные. Это подтверждают и локомотивные бригады, участвовавшие в многочисленных обкаточных поездках составов, и приборы, зафиксировавшие результаты испытаний. Специалисты и Львовской, и Донецкой железных дорог обратили внимание, что дизель-поезд ДЕЛ-02 легко преодолевает самые сложные участки пути, а использование электродинамического тормоза способствует экономии тормозных колодок, созданию более комфортных условий для пассажиров.
В конструкцию машины заложено более ста инновационных конструкторских и технологических решений. Микропроцессорная система регулирования, управления и диагностики гарантирует реализацию заданных характеристик при загрузке дизельного двигателя с минимальным расходом топлива, полное использование на тягу свободной мощности двигателя и перевод тяговых двигателей в генераторный режим для реализации электродинамического торможения.
http://www.magistral-uz.com.ua/articles/novorichna-obnovka--vitchiznjanij-dizel-poizd-pribuv-sluzhiti-pasazhiram.html

[Iwan]

Поява ДЕЛ-02 на прикарпатських просторах - річ, звісно, приємна. Проте, досить дивно виглядає публікація - якийсь невдалий PR "новинки":
- асинхронне урухомлення винайшов Доліво-Добровольський 125 років тому;
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%81%D0%B8%D0%BD%D1%85%D1%80%D0%BE%D0%BD%D0%BD%D1%8B%D0%B9_%D0%B4%D0%B2%D0%B8%D0%B3%D0%B0%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C
- IGBT модулі "винайдені" близько 30 років тому, а 20 років тому - вже широко використовувались;
http://ru.wikipedia.org/wiki/IGBT
- СБО (система багатьох одиниць) - це вже усталена норма для багатьох країн світу (в т.ч. сусідньої Росії);
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BC%D0%B0_%D0%BC%D0%BD%D0%BE%D0%B3%D0%B8%D1%85_%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D0%B8%D1%86
(ще у 80х по Києву бігали спарені тролейбуси);
- всі інші характеристики не кращі ніж у сучасних зарубіжних аналогів;
- випуск 6 складів впродовж 10 років - "неабияке досягнення" - кожен із їх європейських конкурентів за цей час змінив по кілька моделей;
- електродинамічним гальмом (те що зазвичай називається рекуперацією) можна здивувати хіба що СНДівський простір;
- те ж саме із "мікропроцесорним керуванням" - сучасний смартфон має в десятки разів складніше процесорне забезпечення ніж цей потяг.
Стиль статті нагадує часи брежнєвського застою. Ще 25 років тому користувачі мріяли про дворядковий РК-дисплей в програмованому калькуляторі http://mk.semico.ru/nkj1089.htm, проте зараз вже соромно хвалити калькулятор за те, що в нього є комірка пам'яті проміжного результату. Соромно, але не журналістам, які переповідають чужу інформацію і не хочуть розібратись в її світовій неактуальності (застарілості).

В загальному, будь-яка сучасна пралка за принципом урухомлення барабана має такі ж самі модулі, як і ДЕЛ-02, хіба, що пралка - без рекуперації. Написане вище жодним чином не применшує вклад працівників у створення ДЕЛ-02, адже свій ДЕЛ-02 для економіки країни значно краще ніж куплений заморський Хюндай. Отож, залишається сподіватись на масовий випуск ДЕЛ-02, що повинно: суттєво зменшити його вартість, постійно провадити роботи з його удосконалення; експорт продукції хоча б на ринки країн СНД.

деякі коментарі на іншому ресурсі:
http://forums.mashke.org/cgi-bin/forum.cgi?n=4&a=lm&t=76&ft=121&s=nd&fm=78&lm=97

п.м.: потрібно запровадити високе державне мито на імпорт чужоземної пасажирської залізничної техніки, адже урядовцям повинно бути соромно купувати такі речі за кордоном, маючи власний метал, виробничі потужності та науковий (конструкторський) потенціал.

Щоб зрозуміти, що Україна тільки наздоганяє те, що в сусідів давно існує - порівняйте ось це:
ДЕЛ-02 http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%AD%D0%9B-02
та
РА2 http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%902
Також показником є те, що росіяни випускають рейкові автобуси на експорт (до сх. Європи), а вітчизняні виробники - ні.
Ось такою б технікою http://www.locomobile.ru/?q=node/28 могла б похизуватись Україна, але ж немає поки що такої. Приблизно так http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D1%81%D0%BE%D0%B2%D1%8B%D0%B9_%D0%B0%D0%B2%D1%82%D0%BE%D0%B1%D1%83%D1%81 виглядали б автобуси Богдан, якби Порошенко мав бажання інвестувати свої кошти в цю галузь.

[tsvyatt]

До Франківська у новому потязі. Відтепер буковинці в гості до своїх сусідів їздитимуть швидше та комфортніше. У перший рейс Львівська залізниця відправила новий дизель-поїзд вітчизняного виробництва. Максимальну швидкість, яку він може набрати, 130 кілометрів за годину. У вагонах зможуть подорожувати понад три сотні пасажирів. Для них передбачено сервіс на високому рівні, принаймні, так пообіцяли залізничники. Ось так люди зустрічали потяг на вокзалі Ла Сьота. Фільм відзняли брати Люмєр у 1895 році. А це наші дні. Прибуття нового дизельного дизельного потягу до Чернівці зацікавило кілька десятків городян. Чому? Тому що це уперше за 15 років, як поповнився парк рухомого складу Львівської залізниці. Подія для Буковини знакова - відмітили місцеві чини.

Поки потяг готувався до відправлення у Івано-Франківську, на вокзалі в Чернівцях провели телеміст із сусідами. Через дві години чернівчани побачили новинку на власні очі.

Молоді у першій поїздці майже не було, більшість людей літнього віку. Бабусі своїх емоцій не приховували.

Два мотиорних та один причпний вагон - при побудові приміського дизель-поїзда використали сучасні вузли та агрегати. Тут німецька дизель-генераторна установка. Бокові стінки, настил та дах - із нержавіючої сталі. Перехідний майданчик між вагонами повністю закритий.

На відміну від старих потягів у цьому збільшена кабіна машиніста. Весь поїзд обладнано камерами зовнішнього спостереження, аби машиніст міг контролювати посадку-висадку пасажирів. На пульті керування - дисплей, який в разі несправності підкаже, у чому проблема. Крім того, у потязі встановлено сучасну радіостанцію. Серед мінусів новинки - те, що 130 кілометрів на відрізку Івано-Франківськ - Чернівці потяг не набере. Усе через гористу місцевість та відносно невелику відстань між пунктами. У подальшому подібні дизелі можуть зявитися і на інших напрямках. Наразі ж залізницею курсує 64 дизель-поїзди, найближчим часом 5 із них планують списати, оскільки їхня експлуатація дуже дорога - зношені і ізастарілі поїзди важко не лише обслуговувати. Чимало деталей до них тепер ніде не виготовляють.

Олександр Хмель. Телеканал «Чернівці»
http://mtrk.com.ua/news/22535-2013-01-15-16-35-39.html

Із Чернівців до Коломиї 15 січня о 16.57 виконав перший рейс вітчизняний дизель-потяг. Він збудований на ПАТ "Луганськ-тепловоз". Це перший цього виду рухомий склад, що надійшов до Львівської залізниці за останні 15 років. Обійшовся він у 41 млн грн. Потяг курсує за маршрутом Коломия—Івано-Франківськ—Чернівці. Конструктивна швидкість його — 130 км/год.

Це дизель нового покоління, - розповідає машиніст-інструктор Дмитро Мосійчук, - він комп'ютеризований. Але він — вітчизняного виробництва, тому пристосований до морозів і наших колій. Будемо надіятись, що це не "Хюндай". З ним не повинно бути проблем. Потяг легкий в управлінні, тому довго перевчатися не довелось. Потяг справив на мене гарне враження. Сподіваємось, що таких потягів більшатиме, тоді їздитимемо, як у цивілізованих європейських державах.

Попри те, що потяг може рухатись зі швидкістю до 130 км.год., його швидкість коливатиметься у залежності від стану колій.
http://molbuk.ua/photo_news/54144-mashinsti-novogo-potyaga-kolomiya-chernvc-spodvayutsya-scho-ce-ne-hyunday.html











Новий швидкісний потяг вітчизняного виробництва курсуватиме коліями Буковини, Тернопільщини та Івано-Франківщини (новинка).

Див з 4,19 хв

http://www.youtube.com/watch?feature=pl ... 5Y0CdYdT4k

[Iwan]

Все Ок. А де тепер куритимуть цигарки?
Міжвагонні переходи тепер загерметизовані (від зовнішнього середовища), а "окремі категорії" пасажирів досі не можуть позбавитись цієї поганої звички. Головна дискусія щодо паління цигарок у потягах - тут
http://railway.lviv.ua/forum/viewtopic.php?f=1&t=1311

Попри мій оптимізм, не віриться, що цей потяг у такому ж привабливому стані буде за 2-3 роки.
Тут і елементарна обслуга - санітарна обробка салону. Її хтось бачив у приміських потягах?
Хіба так - мітлою "пройдуться" і це буде добре, бо грошей на віники немає.

[tera]

Чи не краще було цей потяг на зимовий період використовувати як рейковий автобус І-Ф -- Ворохта?
Все таки контингент людей дещо інший був би,квитки за гроші,а не посвідчення.А потім уже на даний маршрут.

[Iwan]

До Ворохти (чи навіть до Ясині) однозначно потрібно - трафік є, як взимку, так і влітку, але ж вони мабуть виходили зі стану колії - на Чернівці вона в значно кращому стані ніж до Карпат. Могли б київську "Стрілу" чи як там вона зветься пустити до Ворохти, як і в попередні роки (зараз тільки до ІФ). 2 години - ще нормально, а 4 год - жодна нормальна людина не надасть переваги дизелю навіть з м'яким сидінням (хіба студенти з бордами і великами).
Найкращий вихід - придбати ще 2-3 таких склади, або по одному щороку. Тоді можна по розумному все розподілити.

[tera]

Що цікаво.Згідно з
http://www.uz.gov.ua/press_center/up_to_date_topic/page-4/331131/
http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2013/january/610/

(за напрямками Коломия-Чернівці, Коломия-Городенко, Коломия-Ворохта, Коломия-Заліщики та Коломия-Делятин).

Не попаде Івано-Франківськ до тих щасливців,котрі побачать його на регулярних перевезеннях.

Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень (Івано-Франківська і Чернівецька області). Перевезення пасажирів у приміському сполученні здійснюється рухомим складом приписки моторвагонного депо Коломия. Приміські перевезення забезпечують експлуатацією 8 дизель-поїздів серії Д1 (побудови 1974-1978 років), один дизель-поїзд ДТЛ-1 та два ДПЛ-1 (1985-1986 років побудови).

Сподіваюсь замінять оце.

ДТЛ1 против ДПЛ1.avi
http://www.youtube.com/watch?v=d9EggzDsUDA

Правда судячи з того,як довго доводили 005,та 006 ,відсутність грошей,та концентрацію заводу на тепловозах,про заміну думаю,слід забути.

[Iwan]

Щодо

два ДПЛ-1 (1985-1986 років побудови)

- недостовірнв інформація. Той хто хто користується приміськими маршрутами, які на обслузі в депо Коломия, той пригадує, як вони з'явились приблизно 10 років тому в первісному (заводському) вигляді. Головною їх прикметою були середні (треті) двері з проміжним тамбуром, що розділяв вагон на два салони.
Ще прикметним було те, що цей "дизель" був пристосований до використання однієї секції тепловоза М62,
а з іншого боку складу була облаштована кабіна машиніста з якої можна було керувати виконанням всіх функцій потяга.
Інфо про ДПЛ-1 тут:
http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%9F%D0%9B1
Можливо, мали на увазі М62 (за умови, якщо їх розкомплектували, замінивши старими).
п.м. 3секції М62 в ті давні часи викочували на стартовий майданчик совєцький космічний човник "Буран".

[tera]

Про ДПЛ-1 я знаю.А ДТЛ1 це інше.
Хотілось би щоб їх замінили.

Таке ще,

Івано-Франківська дирекція залізничних перевезень (Івано-Франківська і Чернівецька області). Перевезення пасажирів у приміському сполученні здійснюється рухомим складом приписки моторвагонного депо Коломия. Приміські перевезення забезпечують експлуатацією 8 дизель-поїздів серії Д1 (побудови 1974-1978 років), один дизель-поїзд ДТЛ-1 та два ДПЛ-1 (1985-1986 років побудови). Встановлений виробником нормативний термін служби дизель-поїздів Д1 – 20 років. Максимально допустимий термін служби (за умови поетапного продовження) – 45 років. Усі дизель-поїзди Д1 відпрацювали встановлений виробником нормативний термін служби. У 2013 році заплановано списати 2,5 дизель-поїзди Д1.

http://railway.lviv.ua/info/press-center/news/article/2013/january/610/

Подивився на список рухомого складу :
ТЧ-8 Коломия http://trainpix.org/list.php?did=424
РПЧ-4 Коломия http://trainpix.org/list.php?did=425
ДПЛ1, ДПЛ2 http://trainpix.org/list.php?t=0&cid=13&mid=104
Вийшло,що Д1 є 10 штук.Тобто ніби два в резерві.Правда останній побудовано у 1988 році,тобто у повідомленні помилка.
ДПЛ1-002 Коломия Тепловоз 2М62-1114А ну цей ніби є,а от ДПЛ1-001 Коломия ніби нема Принаймні не вказано тепловоз, який мав би його тягати. Хоча новий потяг вже є у списку.
І зрозуміло,що ДТЛ-1 відсутній.

П.С. М 62 тягав і БРЖК "Молодец".

[tera]

На форумі http://forum.railwayclub.info/index.php?topic=25616.270 в темі Наші пропозиції УЗ щодо графіку руху пасажирських поїздів 2013/2014
таку інфу виклав taras1986

Врахувавши зауваження та при умові додавання ще одного рейкового автобуса або дизель-поїзда випуску Луганськтепловоза, що за 4 години подолає відстань від Чернівців до Львова виходить таке:

829 Ужгород-Мукачево-Львів 05:30-06:40...06:45-10:30
830 Львів-Мукачево-Ужгород 19:00-22:45...22:50-23:59

807 Львів-Мукачево-Ужгород 07:30-11:15...11:20-12:30
808 Ужгород-Мукачево-Львів 14:00-15:10...15:15-19:00
807 Львів-Мукачево-Ужгород 10:00-13:45...13:50-15:00
808 Ужгород-Мукачево-Львів 17:00-18:10...18:15-22:00

803 Рівне-Львів 06:35-09:21
804 Львів-Рівне 11:02-13:40
805 Рівне-Львів 15:50-18:30
806 Львів-Рівне 19:32-22:10

801 Ківерці-Луцьк-Львів-Чернівці 06:10-06:22...06:32-09:20...9:50-13:50
802 Чернівці-Львів-Луцьк-Ківерці 15:00-19:00...19:30-22:18...22:28-22:40
809 Чернівці-Львів-Луцьк-Ківерці 06:30-10:30...11:00-13:48...13:58-14:10
810 Ківерці-Луцьк-Львів-Чернівці 15:20-15:32...15:42-18:30...19:00-23:00

Нічний Ковель-Чернівці можна довести до 5,5 годин(замість 6 годин) на Львів-Чернівці та 4,5 годин (замість 5 годин) на Львів-Луцьк і зменшити загальний час до 12,5 годин та об'єднати все-таки з Львів-Рахів з розчепленням у ІФ або взагалі зробити кілька вагонів Ковель-Рахів. Раціональний розклад вважаю такий:
667 Ковель-Луцьк-Львів-ІФ-Чернівці(Ворохта та Рахів) 18:10-20:00...20:10-00:40...01:10-03:35...03:55-06:40(07:10 та 08:40)
668 (Рахів та Ворохта)Чернівці-ІФ-Львів-Луцьк-Ковель (19:00 та 20:30)21:00-23:45...00:05-02:30...03:00-07:30...07:40-09:30
*Жирним шрифтом виділені маршрути, які не змінені або змінені на +-15 хв

Також щоб не підчипляти і не відчипляти вагони у ІФ можна просто підв'язати дизельпоїзд ІФ-Рахів та Рахів-ІФ під 667,668,801,802,809,810.
Прийдеться ще вихідні для рейкових автобусів на Вт та Ср зробити...
Взагалі виходить у Львові 2 великі пересадки о 09:20-11:05 та 18:30-19:30... Думаю людям цілком достатньо буде по 30 хв для пересадки.
По маршруту Ужгород-Рівне можна ввести регіональні електрички, правда треба щоб вони двохсистемні були, наврядчи такі в Україні є (ну крім Шкод, Хюндаїв та Крюків звичайно)))))), тоді путанина на ст.Львів зменшиться і 4-ма рухомими складами можна було би обмежитися...
Тоді у Львові пересадка була би з Ківерці-Чернівці на Рівне-Ужгород і навпаки та з Ужгород-Рівне на Чернівці-Ківерці і навпаки, які би можна було розвести у часі, а потяги поставити на сусідні платформи для зручності...
Плюс, як і казалося вище, треба вводити квиток з можливістю пересадки!!!

Що думаємо?

[Iwan]

Плюс, як і казалося вище, треба вводити квиток з можливістю пересадки!!!

Однозначно потрібно! Так є у всіх цивілізованих країнах. Купуй собі 2 клас між станціями і їдь чим хочеш. Але ж Україні досить далеко до цього, бо в нас УЗ пошматована за регіональним (обласним) принципом, особливо, коли йдеться про приміські перевезення (3 клас - без комфорту), тому, що основним контингентом пасажирів є пенсіонери за яких платять ці ж самі регіональні фонди соцзахисту. Саме тому кожна дирекція "піклується" про те, щоб її приміські потяги заїжджали якомога на коротші дистанції до сусідніх областей або щоб взагалі не заїжджали туди. Наприклад: Коломия - тільки до Стефанештів, а не до Заліщик; Коломия - тілько до Завалля, а не до Чернівців; Львів - тільки до Стоянова, а не до Луцька чи Ківерців і т.п.
Аналогічно з Рахів-Вороненка, ІФ-Вороненка - доходить до маразму. Чому немає приміського потяга Тернопіль-Чернівці? Колись був в дорозі 4год, пізніше - 6, ще пізніше - 8, а зараз немає взагалі. Чому немає прямого приміського пасажирського сполучення на ділянці Коломия - Чортків? міста геть не малі, чи Чортків - Коломия - Рахів (чи бодай би до Ворохти/Вороненки).

Тоді у Львові пересадка була би з Ківерці-Чернівці на Рівне-Ужгород і навпаки та з Ужгород-Рівне на Чернівці-Ківерці і навпаки, які би можна було розвести у часі, а потяги поставити на сусідні платформи для зручності...

Ідея супер! тільки от без рознесення в часі, бо тоді одні зможуть пересісти, а інші (чий потяг приїде після від'їзду іншого) - ні. Тобто з таким (суто технічним) рознесенням щоб час спільного перебування на різних коліях однієї платформи був 15-20хв. Цього повинно вистачити для безпечного переходу між салонами потягів за умови запровадження наскрізних квитків з пересадкою.

Зараз багато говорять про інтернет в потягах, тоді можна сподіватись, що й квиткові каси далекого сполучення теж з'являться в приміських потягах. Це всього якихось 2м.кв. - за зразком службових приміщень http://i020.radikal.ru/1104/89/39c0c80d1704.jpg провідників у білоруських ДР1Б. Навіщо з "дизеля/електрички" бігти до каси на вокзалі аби придбати квиток на наступний потяг - квиток можна буде придбати "на ходу".

Якби ці ідеї читали особи, які приймають рішення, то можливо щось би й було з цього, а так...

[Yuri_R]

А ситуація не кращає -
"Движение автомобильного моста через Днестр в районе Хотина Черновицкой области остановлено из-за трещины.
Как сообщает пресс-служба ГосЧС в Черновицкой области, 7 апреля было обнаружено брешь на мосту, а 9 апреля выявили ухудшения состояния конструкции полотна моста – разрушение железобетонной плиты размером 1,0 х 0,3 м между четвертой и пятой опорами.
На внеочередном заседании областной комиссии ТЭБ и ЧС данной ситуации предоставили статус чрезвычайной. Укравтодор создал комиссию для оценки состояния сооружения. Было принято решение о закрытии движения всех видов транспорта через мост и организован объезд."
http://news.finance.ua/ru/~/1/0/all/2013/04/10/300125

Об*зд - через Дунаївці, Мур. Курилівці, Новодністровськ... або Хмель - Тернопіль - Заліщики.
Але і заліщицький міст - ровесник мосту в Атаках... і в приблизно такому ж стані.
Фури зробили свою справу.
Припливли. Міста-побратими в ізольованих анклавах - Чернівці та Калінінград...

[tsvyatt]

Так там у Заліщиках тещ проблеми з мостом, все зношується, а ось новго вже дуже давно не будували і не хочуть, але прийдиться не зараз а у майбутньому точно